ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВИХОВНИЙ ЗАХІД

                                              В НОВОПЕТРІВСЬКОМУ БНДТ

                08 травня 2014р. в Новопетрівському БНДТ члени історичного гуртка (кер. Добриця М.В.) провели для старшокласників виховний захід “Герої Бердянщини”.                                   

Мета: познайомити учнів з історією впровадження звання «Герой Радянського Союзу»; показати героїчне минуле воїнів – героїв Бердянського району; формувати навички публічного виступу; розвивати вміння впливати на інших засобами інформаційного повідомлення; виховувати високе почуття патріотизму, національної свідомості та обов’язку, поваги до минулого рідного краю.

У кожної держави, кожного народу є дати і події, які складають основу, опорні точки їхньої історії, підґрунтя історичної пам'яті і національної гордості. Для нас, для прийдешніх поколінь, такою знаковою віхою була і вічно буде Перемога у Великій Вітчизняній війні. Сьогодні ми зібралися, щоб згадати і вшанувати пам'ять Героїв нашого району.

Почуття гордості проймає за те, що наш район дав Батьківщині сім Героїв..Першою, хто отримав це високе і почесне звання, була Поліна Денисівна Осипенко – наша бердянська ластівка. (Демонструється фотографія на проекційній дошці)

Народилася вона 8 жовтня 1907 року в селі Новоспасівка, нині село Осипенко Бердянського району Запорізької області, в сім'ї селянина. Була дев'ятою дитиною в сім'ї. Закінчила початкову школу, курси птахівників. Працювала завідувачем колгоспної птахоферми.

У 1930 році вирішила навчитися літати. Перша спроба поступити в Качинську школу льотчиків не увінчалася успіхом, і Поліна Осипенко пішла працювати в їдальню пілотів. Польоти училища відбувалися на декількох майданчиках, куди до 12-ої години на літаку У-2 привозили стартовий сніданок. У цих постійних польотах льотчики-інструктори дозволяли Поліні керувати літаком, щоправда, на землі. Так вона навчилася управляти У-2. Потім, під час візиту до Климента Ворошилова, вона попрохала його зарахувати її в училище, яке закінчила у 1933 році.

Служила льотчиком, командиром ланки у винищувальній авіації. Літом 1937 року П. Д. Осипенко побила три світові рекорди висотних польотів з вантажем і без навантаження. У 1938 році вона очолила безпосадочний переліт Севастополь — Архангельськ. Її екіпаж встановив також міжнародний жіночий рекорд дальності польоту по замкнутій кривій.

24—25 вересня 1938 року на літаку АНТ-37 «Родина» зробила безпосадочний переліт Москва — Далекий Схід, протяжністю 6450 км. (по прямій — 5910 км.). В ході перельоту був встановлений жіночий світовий авіаційний рекорд дальності польоту.

За виконання цього перельоту і проявлені при цьому мужність і героїзм 2 листопада 1938 року Поліні Денисівні Осипенко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Майор Осипенко загинула в авіаційній катастрофі 11 травня 1939 року під час учбово – тренувальних зборів разом з начальником головної льотної інспекції  А. К. Сєровим.

Прах Сєрова і Осипенко поміщений в урнах в Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.

Нагороджена 2-ма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора. Ім'я Осипенко в 1939 році присвоєне Одеській військовій авіаційній школі, Дніпропетровському обласному аероклубу, Бердянському педагогічному інституту (до 1958 її ім'ям називався і сам Бердянськ). Її ім'ям названі вулиці і площі в Москві, Мінську, Пермі, Краснодарі, Владимирі, Елісті, Самарі, Тюмені, а також райцентр і район в Хабаровському краю. У селі Осипенко встановлений її бюст, в місті Бердянську — пам'ятник, в селі Високе Рибновського району Рязанської області — обеліск.

Звання Героїв були удостоєні : Михайло Семенович Шамрай, Пантелій Борисович  Лактіонов, Кулик Олександр Павлович, Василь Іванович Кравченко, Іван Семенович Якименко,Іван Васильович Щербина.

 Сім героїв, сім різних доль. А стільки їх всього по Україні! І в кожного свій подвиг – неперевершений, самовідданий, безкорисливий. Заради дітей, дружин, чоловіків, батьків, заради нас з вами. Сумно усвідомлювати, що величезна кількість наших земляків так і не повернулася з фронтів війни. З кожного села пішло воювати доросле населення, всі, хто міг тримати зброю в руках, проте не всі повернулися. Цікавою була презентація “Братські могили та обеліски Бердянського району”.